ШІ спрогнозував, як масова мобілізація вплине на український ринок праці
За даними Європейської Бізнес Асоціації, понад 70 % українських компаній відчувають значний дефіцит кадрів, ще чверть фірм стикаються з частковим дефіцитом. Причиною є не лише мобілізація військовозобов’язаних, а й внутрішня міграція та відтік робочої сили за кордон.
З одного боку, цей дефіцит стимулює бізнес до пошуку нових моделей зайнятості. Компанії змушені інвестувати у підвищення зарплат (88 % підвищили оплату, у 46 % кадрових стратегій — інвестиції у розвиток персоналу) . Щоб утримати кадри, роботодавці також розвивають соціальні пакети: медичне страхування, премії, психологічну допомогу і навіть компенсацію за комуналку й інтернет.
Малі та середні підприємства перебувають під особливим тиском. Через мобілізацію традиційних працівників — машиністів, токарів, водіїв — навіть критично важливі сервіси, як-от столичне метро, змушені скорочувати графіки через брак персоналу . У сфері виробництва та послуг дефіцит може сягати 30–40 % порівняно з довоєнним рівнем. Це поглиблює структурну кризу в регіонах, особливо на сході й півдні, де виробництво скорочується, а інфраструктура руйнується.
У відповідь бізнес адаптується — вдається до цифровізації процесів, залучення жінок у традиційно "чоловічі" професії та відкриття вакансій для пенсіонерів. Так, у містах активніше долучаються жінки у сфери водіїв, машиністок, слюсарів — це новий тренд зайнятості. У сільському господарстві та будівництві, попри втрати до 30–40 %, починають формувати молоді альтернативні кадри завдяки програмам перекваліфікації.
Читайте по темі: NASA тепер залучатиме гігантську ракету Ілона Маска для космічних місій
Сектор IT вирізняється стабільністю: він виріс на 5–10 % і зміг залучити віддалених спеціалістів з-за кордону. При цьому бізнес готується до повернення демобілізованих військових — адаптуючи робочі умови, створюючи інклюзійні програми і підтримуючи ротацію персоналу між військом і цивільною службою.
Прогноз на 2025 рік:
Дефіцит кадрів збережеться, але бізнес посилить інвестиції у зарплатню (компанії готують підвищення на 10–20 %), гнучкі умови праці, вступ програми перекваліфікації та розвитку персоналу.
Малі та середні підприємства прискорять цифровізацію, частково автоматизуючи процеси.
Фокус залишатиметься на рівноправному залученні жінок і підтримці пенсіонерів.
Головний виклик року — гарантування доступного персоналу у регіонах з високим відтоком, що вимагатиме більш активної політики держави у сфері зайнятості.
Масова мобілізація веде до глибокої реструктуризації українського ринку праці: дефіцит кадрів стимулює бізнес до цифровізації, соціальних інновацій та нових стандартів зайнятості. Попри великі виклики, існують помітні тренди — від адаптації до відновлення зайнятості, що поступово наближають економіку до трендів післявоєнної стабілізації.