Армія РФ мародерить і викрадає курей у Бєлгородській області
Російські військові крадуть курей у своїх
Українські військові просунулися на кордоні Бєлгородської області, взявши під контроль частину села Демидівка.
"Українські сили нещодавно просунулися в Демидівку вздовж міжнародного кордону на північному заході Бєлгородської області на тлі українських атак у цьому районі, що тривають", – йдеться у повідомленні Інституту вивчення війни за 24 березня.
Також тривають бої у районі села Попівка.
Демидівка розташована у Красноярузькому районі, з якого місцева влада офіційно евакуацію не оголошувала. Жителі пишуть, що евакуація не проводиться, людей умовляють виїжджати хто як може. У сусідніх населених пунктах, куди їдуть біженці, одразу підняли ціни на оренду житла.
Водночас жителі прикордонних районів Бєлгородської області скаржаться на мародерство російських військових. Так, у селі Реп’яхівка Красноярузького району російські військові вкрали курей у жінки, яка через обстріл перебралася до сусідів. А коли вона повернулася, щоб нагодувати свійських тварин, застала у дворі військових та вбитих тварин.
Мешканці розповіли Telegram-каналу "Попіл", що вояки п’ють горілку та закушують м’ясом. "Зарізали порося. Воно лежить у дворі зарубане, а вони з нього вирізають м’ясо". Власне, нічого нового, так само російські окупанти поводилися в Україні – крали свійських тварин.
Також мешканці Реп’яхівки скаржаться на мародерство житла. Російські військові заходять у квартири, будинки, грабують, забирають техніку, цінні речі, виносять їжу та спиртне, подушки, білизну, посуд. А те, що не можуть забрати, знищують. Усього розграбовано 20 житлових приміщень.
Через це мешканці села повертаються до будинків, щоб уберегти їх від власних захисників-мародерів.
Однак російська влада відмовляється компенсовувати випадки мародерства. Також людям не виплачуватимуть по 65 тис. рублів як біженцям, оскільки влада не визнає, що цей район захопили ЗСУ.
Закрили магазин, погрожують відключити світло та газ
Ба більше, губернатор В’ячеслав Гладков пригрозив мешканцям прикордоння, які отримали нове житло замість втраченого, тим, що це житло у них просто конфіскують, якщо вони не випишуться зі старих будинків. А таких охочих залишити за собою "втрачене майно" та жити у нових будинках серед росіян вистачає.
Влада силоміць змушує людей евакуюватися з Красноярузького району. Очевидно, передбачається, що свої ж російські військові бомбитимуть населені пункти, намагаючись видавити ЗСУ. Як це вже відбувається в Демидівці, там російська артилерія б’є по сільській адміністрації та приватних будинках.
Задля цього в районі під загрозою штрафів власників закрили останню крамницю, де мешканці могли купити хліб та воду. А гуманітарну допомогу заборонили видавати, обіцяють відключити світло, воду та газ.
Люди не хочуть залишати свої будинки, господарство і ставати безпритульними. Як це було з жителями Курської області, які кілька місяців блукали закутками, поки не стали виходити на мітинги й домагатися виплат. Оскільки офіційно евакуацію не оголошено, то жодних виплат на оренду житла чи допомогу не передбачається.
"Це добре, що у нас старша донька живе у Бєлгороді у двокімнатній квартирі з двома дітьми та чоловіком. Тепер ми втрьох до них упали на голову. Вони нас терплять, годують, але скільки це триватиме?" – обурюється мешканка Демидівки.
Також ті, хто виїхав із цього району, пишуть скарги губернатору Гладкову на пункти тимчасового розміщення (ПТР). Нарікають, що жити доводиться в кімнатах по 10-20 осіб, без душу та нормальних умов.
"Сказали, що розселять у ПТР. Найближче – у Прохорівці, але там нема душу. І ПТР ще у Старому Осколі, але туди дуже далеко їхати, та й у кімнатах по 10-20 осіб. Можливо, є щось ближче", – пише Рудська.
Інші розповідають про антисанітарію у ПТР. "Таргани навколо, задуха, хто з собаками, хто з кішками приїхав. Літні люди хочуть прилягти й відпочити, тут діти бігають. В одній кімнаті чоловіки та жінки, різні родини. Скандали, лайка, як на базарі. Як можна в такі умови селити людей?" – обурюється Алевтина.
Але на всі скарги бєлгородська влада уваги не звертає. Запевняє, що всі труднощі є тимчасовими, і не сьогодні завтра люди поїдуть додому. Але мало хто у це вірить.
Распечатать
